- трелювальник
- —————————————————————————————трелюва́льникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
трелювальник — а, ч. 1) Робітник, що займається трелюванням. 2) Машина, трактор за допомогою якого здійснюють трелювання … Український тлумачний словник
трелювальниця — і. Жін. до трелювальник 1) … Український тлумачний словник